Як дядько в армії служив

«Як дядько в армії служив» — це бойовик про загін, у який граєш одразу, без встановлення й додаткових платежів. Та сама історія, що неодмінно починається, щойно на свято сядеш поряд із дядьком, — усі ж бодай раз її чули.

«Ось коли я був в армії…» — і незчуєшся, як історія розростається, наче дядько сам-один виносив на собі цілий батальйон, а ми поряд, тамуючи сміх, лиш притакуємо. Ця гра й заводить вас просто в ту дядькову весело роздуту побрехеньку.

Не сувора війна, а перебільшена дядькова бувальщина, повна спогадів і гумору. Поведете героя джойстиком — і солдати-товариші один за одним приєднуються, аж стане надійний загін. У кожній кімнаті чекають ковбої, снайпери, гранатометники й дробовики, та коли збільшений загін наступає разом, їх можна пробивати по одному.

Здолаєте всіх ворогів — відкривається скриня, сиплються картки зброї й монети, а ще є й смачна радість колекціонування — збирати й покращувати яскраву зброю: мінігармату, дробовик, тесла-гармату, лава-гармату.

У кінці рівня чекають боси двох видів. Бос-бомбометальник, що кидає бомби й завдає шкоди по площі, і бос-снайпер, що простягає лазерний приціл, — пробивши обох, відкриваєте наступну сцену.

Хай загін і зменшиться — не здавайтесь. Як дядькова бувальщина завжди кінчається переломом, так і азарт пробитися навіть тоді, коли лишився останній боєць, — справжня принада цієї гри.

Комічна й тепла дядькова побрехенька, якою без жодного клопоту, сміючись, тішитиметься вся родина, — тепер головний герой ви!

Як кімната, що затиснула б одного, пробивається, коли поряд загін, — чи є у вашому житті справа, над якою ви тужитесь наодинці, а насправді вона швидко розв'язалася б, доклади хтось іще лише одну руку?

Якщо дядькова бувальщина, хай і роздута, змушує слухача всміхнутись і додає відваги, — яку горду сцену вам зараз хочеться, хай навіть трохи перебільшивши, переповісти близьким?